Таємниця покинутого селища посеред Північного Льодовитого океану

Знамените місто-привид Чорнобиль з кожним роком все більше зливається з навколишньою місцевістю. Природа невідступно відвойовує метр за метром. Але над радянським шахтарським селищем Піраміда, розташованим на полярному архіпелазі Шпіцберген, час не владний. Люди покинули його майже 20 років тому. Холод оберігає їх сліди від рослинності.

Джерело: Allday

Селище в 1910 році заклали шведи, які отримали дозвіл на видобуток вугілля на архіпелазі. Своєю назвою він зобов'язаний формі найближчої гори. 17 років по тому шахту викупив трест "Арктікуголь", і селище стало радянським. У 1300 кілометрах від Північного полюса побудували житлові будинки, школу, театр, бібліотеку, Будинок культури, два кладовища (одне для людей, інше для кішок) і спорткомплекс з самим північним у світі опалювальним басейном.

Аж до розпаду СРСР в Піраміді проживало понад тисячу осіб. У 90-е грошей на утримання селища за полярним колом, ясна річ, не виявилося. Останні шахтарі повернулися на континент в березні 1998-го.

Є у цього місця і своя таємниця. Стопки кухонного посуду, постільна білизна, друкарські машинки, музичні інструменти і навіть дороге шахтарське обладнання - люди могли забрати ці речі з собою і згодом продати. Однак все це лежить на своїх місцях. Ніби робочі спішно покидали Піраміду.

У 2007 році поселення в деякому сенсі повернули до життя. "Арктікуголь" перетворив його в туристичне місце. Перефарбували стіни, оновили інтер'єр, організували в одному з будинків готель, побудували нову електростанцію. Пару років тому тут навіть музей з'явився.

До Піраміди можна дістатися на кораблі або мотосанях з Лонгйіра, адміністративного центру норвезької провінції Свальбард. Гостей не надто багато, але час від часу у 30 осіб, які цілий рік живуть в селищі, робота з'являється.