Стефан Гізар Зірки південної півкулі

Стефан Гізар (St? Phane Guisard) - інженер-оптик, працівник Європейської Південної Обсерваторії. У професійній діяльності йому доводиться мати справу з одним з найбільших оптичних телескопів, побудованих коли-небудь людиною, 8-метровим Дуже великим телескопом (VLT). Це, втім, не заважає Стефану під час відпочинку займатися аматорської астрономією.

Улюблене хобі Стефана - астрофотографія і відео, створене за допомогою інтервальної зйомки. Завдяки своїй роботі Гізар має деяку перевагу перед іншими астрофотографія, адже до його послуг дуже темне і прозоре небо Анд - можливо, найсприятливіший для астрономічних спостережень небо на Землі.

Однак Гізар не обмежується одними лише Андами. Він об'їздив всю Південну і Центральну Америку, знімаючи гірські пейажі, руїни міст Майя і, звичайно, зоряне небо. А влітку минулого року Стефан Гізар відвідав острів Пасхи, де фотографував повне сонячне затемнення на тлі статуй моаї.

Сьогодні в рубриці "Місто і зірки" ми опублікували його чудовий фільм Нічне небо Атакама. Тут же пропонуємо вашій увазі деякі з його фотографій. Дивно, незвично дивитися на незнайомі малюнки південних сузір'їв і усвідомлювати, що ти знаходишся все ще на Землі.

(Всього 12 фото)

Джерело: biguniverse.ru

1. Ніч над островом Пасхи. Драматична картина південного нічного неба розкинулася над силуетами стародавніх статуй моаї. Яскрава туманність - це Велика Магелланова Хмара, галактика-супутник Чумацького Шляху. Що складається з 10 мільярдів зірок галактика знаходиться на відстані 160 000 світлових років від Землі. Це означає, що ми бачимо її такою, якою вона була в доісторичні часи. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

2. Світанок над Патагонією. Планета Сатурн (зліва) і зірка Арктур ​​(праворуч) сяють в сутінковому небі над горами Куернос в Патагонії. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

3. Саме темне небо. Якість неба дуже важливо для астрономів. Сутінки, міська засвітка, місяць, полярні сяйва і навіть планети часто не дозволяють проводити тонкі спостереження далеких галактик або блідих, майже ефемерних туманностей. Де ж знаходиться саме темне небо? Стефан Гізар вважає, що в пустелі Атакама в Чилі, де розташована обсерваторія Паранал. На цій фотографії зображена панорама місцевості недалеко від обсерваторії (вежі телескопів виступають на тлі неба внизу праворуч) і темне північне небо. У цю ніч Місяць не заважала зйомці (було молодик), і все ж уздовж горизонту помітна засвітка. Але це не міські вогні. Це - Чумацький Шлях, світло, що йде від диска нашої власної Галактики. Два туманних плямочки - Магелланові хмари. Яскрава зірка - планета Юпітер. А витягнуте бліде пляма по обидві сторони від Юпітера - це все, що залишилося до півночі від зодіакального світла. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

4. Де зроблена ця фотографія? Звичайно, на екваторі! На цьому знімку, отриманому з великою витримкою, зірки розтягнулися в світяться дуги, виявивши добове обертання зоряного неба. Ми бачимо, що зірки обертаються навколо небесного полюса, що знаходиться на лінії горизонту. Але тільки на екваторі вісь обертання Землі знаходиться на горизонті. Відповідно, тільки на екваторі протягом року можна побачити всі зірки і північного і південного півкулі землі. На цей чудовий знімок, зроблений в Еквадорі, потрапив також яскравий болід. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

5. Стефан Гізар готується до зйомки повного сонячного затемнення 11 липня 2010 на острові Пасхи. Мовчазні статуї моаї стоять на сонці, але Місяць вже підбирається до Сонця ... Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

6. А ось і результат ретельної підготовки: повне сонячне затемнення над островом Пасхи. Ця чудова фотографія сонячного затемнення 11 липня 2010 року було опублікована на сайті "Astronomy Picture of the Day". У цю моторошнувату хвилину тільки стародавні ідоли охороняють спокій ізольованого острова. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

7. Сузір'я Оріона і Сіріус, найяскравіша зірка нічного неба, над Гватемалою. Чумацький Шлях в цю місячну ніч майже не видно. Примітно місце зйомки. Це знаменита Площа Семи Храмов в Тикале, одне з найбільших місць археологічних розкопок в світі. Тікаль був столицею Мутульского царства доколумбової епохи. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

8. Зоряна ніч на екваторі. Чудова дуга Чумацького Шляху зігнулася над вулканом Котопахи. Прямо над вершиною гори видно грандіозний чорний провал в Чумацькому Шляху. Це темна туманність Вугільний Мішок. Праворуч від неї ми бачимо іншу туманність, але вже яскраво-червоного кольору, знаменита туманність Кіля (або туманність Карини). А ще правіше, над самим горизонтом світить Канопус, друга за яскравістю зірка нічного неба після Сіріуса. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

9. Захід Сонця над пустелею Атакама. Цей знімок присвячений Всесвітньому дню довкілля, який проходить під егідою ООН з 1972 року кожне 5 червня. Що хотів сказати цією фотографією Гізар? Використовуйте поновлювані джерела енергії! Зверніть увагу на безтурботні простори, що розкинулися внизу. Це не океан, а хмари. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

10. Чумацький Шлях над згаслим вулканом Чимборасо в Еквадорі. Висота вулкана 6267 метрів, і до початку XIX століття Чимборасо вважався найвищою горою на Землі. Певною мірою це і сьогодні так, адже не дивлячись на те що Еверест більш ніж на 2 км вище Чимборасо, вершина саме еквадорського вулкану є найбільш віддаленою точкою поверхні від центру Землі (не забувайте, що Земля трохи сплюснута до екватора). А можна сказати і по іншому: вершина Чимборасо - найближче місце до зірок. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

11. Метеор в небі над горами Куернос, Патагонія. Під час зйомки Гізару посміхнулася удача, і він зумів зловити болід, дуже яскравий метеор, прокресливши яскраву смужку неподалік від Сіріуса через Чумацький Шлях. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com

12. А ось інша фотографія тій же місцевості, зроблена теж вночі, але з дуже великою витримкою. Зірки в своєму русі по небу залишили довгі сліди на небі. Стародавні вважали, що зірки і справді обертаються навколо спочиває в центрі світобудови Землі. Про те, що добовий рух зірок відображає обертання Землі, стало відомо відносно недавно, якихось 350-400 років тому. Фото: Stephane Guisard - Astrosurf.com