Паркур - спорт чи мистецтво?

Людям ХХI століття дісталося в користування багато відкриттів, досягнень, і вже здається, що більше нічого, та й нема чого видумувати! Напевно, кожному мешканцю в ХХI столітті, складно уявити своє життя без телефону, який об'єднує людей різних континентів, без автомобіля, який готовий швидко доставити в будь-яке місце і без комп'ютера, здатного полегшити роботу і дати відповідь на будь-яке питання. Все навколо стало настільки автоматизованим, що залишається тільки натискати кнопки, керуючи процесами, не встаючи зі стільця. Міста розростаються, і вже все менше шматочків живої природи залишається людству для відпочинку душі і тіла. Але є люди, яких обтяжує замкнутий простір офісів.

Тому їм доводиться освоювати кам'яні джунглі величезних мегаполісів. Стаючи більш розумними і кмітливими, більш сильними і витривалими вони навчилися долати будь-які перешкоди, що стоять на шляху (паркани, стіни, сходи й огородження сходів), за допомогою високої організації власного тіла, розвиваючи здатність раціонального подолання виникаючих на шляху перешкод.

Паркур (рarkour) - спотворене від parcours, parcours du combattant (фр.) - дистанція, смуга перешкод - заснував француз Давид Белль, який організував одну з найвідоміших команд, що займається цим мистецтвом організації тіла і духу. "Ямакасі" (сильне тіло, сильний характер, сильний дух) - так назвали цю команду, стала особливо відомою після показу однойменного фільму, що вийшов у Франції в 2001 році. Семеро хлопців, ширяють над містом, для яких не існувало перешкод, стали предметом заздрості багатьох підлітків.

Для занять паркуром необхідні тривалі наполегливі тренування в таких дисциплінах як скелелазіння, легка атлетика, бойові мистецтва, гімнастика, які не обходяться без синців і саден, потрібно подолання власних страхів, переосмислення способів пересування по місту, для якого можна буде використовувати лише власні сили і волю, але слідуючи тим шляхом, який обираєш сам.

Людей, що займаються паркуром, називають трейсерами (tracer - прокладає шлях). Дерева, будинки, стіни, дахи, перила, парапети були б перешкодами для трейсера, але для нього це буде всього лише звичайної сходинкою звичайної сходи, якщо його швидкість реакції, вміння оцінювати обстановку і свої можливості будуть на тій же висоті, що і сам трейсер.

Ніщо не стоїть на місці, і паркур теж зазнає численних змін - додаються нові елементи, удосконалюються старі. І все ж, як би він не змінювався, основною ідеєю паркуру залишиться прагнення перемагати, зміцнюючи віру в себе, вдосконалюючи власний світ.