Вбивства жінок в Гватемалі

Карен Фуентес (17 років) була застрелена під час перестрілки між двома ворогуючими угрупованнями. Марію Веласкес вбив її колишній чоловік пострілом в голову. Марлеві, мати трьох дітей, загинула від рук поліцейського, який мстився за свого брата. Роза Моралес і її 18-річна дочка були на смерть забиті чоловіком і батьком. 28-річна Адела була знайдена мертвою на пустирі з явними ознаками насильницької смерті. Розмарі була викрадена у своїй школи, згвалтована і після цього задушена. Саме такі подробиці смерті кожної з цих жінок були приколені до рожевим хрестів, на яких висіла одяг жертв. Такий символічний меморіал розташувався у дворі організації "Фонду допомоги жертвам", яка виступає проти насильства жінок в Гватемалі. "Ласкаво просимо в сад ангелів", говорить з сумною посмішкою директор Норма Круз, підходячи до фотографії дівчини, приколеної до одного з суконь.

(Всього 31 фото)

Незважаючи на те, що жителі Гватемали виснажені роками воєн і насильства, вони готові боротися з непростою ситуацією, що склалася навколо жіночого насильства. Тільки лише здається, що вони байдуже ставляться до вбивств жінок. За статистикою в середньому кожен день гинуть 2 жінки, за останні півроку відбулося 630 убивств. З 2000 року в Гватемалі були вбиті близько 3500 жінок. Тільки починаючи з 2000 року, ведеться статистика, яка розділяє вбивства на чоловічі і жіночі. І вже зараз можна сказати, що ситуацію в Гватемалі не можна назвати інакше як "геноцид жінок".

Клаудія Самайоа, фахівець в області кримінальної соціології, пов'язує такого роду насильство з відгомонами громадянської війни. Тоді насильство і знущання над жінками вважалося військовими як свого роду засобом для приборкання опозиції. Це все сформувало в сучасному суспільстві почуття безкарності за свої діяння. Більшість вбивств супроводжується з неймовірною жорстокістю. "Понівечені тіла можуть лежати прямо на вулиці, серед куп сміття. Багато жінок бояться виходити з дому". Також Клаудія розповіла, що до того як зовсім недавно почалася національна компанія проти насильства, Міністр зі зв'язків з громадськістю закликав жінок не виходити одним пізно ввечері на вулицю і забути про міні-спідниці.

"Довгий час чиновники переконували людям, що призупинити насильство можливо тільки, якщо обмежити права жінок", - розповідає Хільда ​​Моралес, президент організації "RED", в яку входять кілька різних асоціацій, які виступають за права жінок в Гватемалі. На її думку в першу чергу потрібно змінити свідомість людей, а також викорінити думка, що склалася за довгі роки, що в цій країні чільна роль відводиться чоловікам. "Уже складно порахувати число жінок, які приходять в поліцію із заявою про зґвалтування, а у відповідь чують, що вони це заслужили. Або жінок, які свого часу отримали рада - бути трохи привітніше зі своїми чоловіками, а в підсумку були жорстоко вбиті своїми подружжям ", обурено розповідає Хільда, пояснюючи, що третина вбивств жінок відбувається їх же чоловіками.

Юрі втекла від свого чоловіка, після того як той спробував її задушити. Вона знайшла притулок в реабілітаційному центрі організації CAIMU. Там надається психологічна та медична допомога жінкам, які зазнали насильства. Одна з працівниць такого центру нарікає, що більшість жінок дотягує до того моменту поки їх життю загрожуватиме небезпека і тільки після цього збігають з будинку. "Удар, але не йди від мене" - ось популярна приказка жінок в Гватемалі, в країні, де і без того життя непроста. Христина, 50 років, розповідає, що чоловік її бив з першого дня спільного життя. Але вона змогла набратися сміливості втекти з дому і написати заяву на свого чоловіка тільки після того, як той мало не вбив їх дочка, яка заступилася за матір під час чергової бійки між батьками. "Тільки тоді я усвідомила, що чоловік, якого я любила, батько моїх дітей може стати вбивцею. Він поклявся, що вб'є нас, якщо знайде, і я впевнена, він зможе стримати своє слово".

Незважаючи на реальну загрозу, все більше жінок наважується розповісти про те насильство, якому вони піддавалися. У 2007 році таких заяв було приблизно 5000, але їх число подвоїлося в 2008 році. Сюзанна Замора є державним інспектором, вона працює в реабілітаційному центрі організації CAIMU спільно з Міністерством зі зв'язків з громадськістю. Вона вважає, що з'являється позитивний ефект в результаті проведення компаній проти насильства. А також, після того як в квітні 2008 року було прийнято закон, що стосується насильства проти жінок, в результаті чого в суди були направлені численні епізоди, пов'язані з подружнім насильством. Іоланда Руїз, член організації "United Nations Bureau", яка виступає проти насильства, вважає, що крім усього іншого позначається вина освіти. "Залишається сподіватися, що чоловіки зрозуміють, що в країні має править правосуддя". Норма Круз, член "Фонду допомоги жертвам", в свою чергу наполягає, що головною турботою на даний момент має бути захист жінок. "У Гватемалі проблема не в її законах, а в тому, як вони виконуються".

Марлен Бланко, шеф поліції столиці Гватемали, і єдина жінка за всю історію країни коли-небудь займали цей пост, успадкувала головні проблеми від свого попередника. Її призначення було продуманим кроком нового президента Альваро Колома, який обрав проблему запобігання насильству над жінками основною метою свого терміну правління. Марлен Бланко, жінка з суворим обличчям, справжню жіночність якої видає лише яскрава помада на губах, почала свій шлях до досягнення своєї мети з того, що посприяла втрати деяким чиновникам своїх високих постів, які в свою чергу входили в кримінальні співтовариства. "Як жінка, я вважаю, що гарантувати безпеку всім жителям країни можна тільки лише забезпечивши принцип законності для всіх". Вона прекрасно усвідомлює, що, будучи керівником чоловічої організації, довіра до якої за багато років було підірвано, вона буквально ходить по мінному полю. У 2007 році вона зіткнулася з ситуацією, коли випадки домашнього насильства стали не поодинокими, але здавалося, що в поліцейському управлінні про це як ніби нічого не знають.

Нам ледве вдалося знайти відділ, що займається цією проблемою. Офіцер Мунос охоче розповів про проблеми. "У нашому відділенні працюють всього 12 чоловік, а кількість випадків домашнього насильства все збільшується. Нам весь час доводиться відкладати роботи над старими випадками, тому що необхідно зафіксувати нові. Наші слідчі божеволіють. Як можна добре виконати роботу в таких умовах?". Брак часу і персоналу, відсутність показань свідків, лабораторій судової експертизи, в яких можна проводити аналізи ДНК і балістичні експертизи ... це причини, за якими розкриваність вбивств в Гватемалі не перевищує 3%. Число злочинів з свою чергу стає дедалі більше.

На годиннику 15:00 і ми знаходимося в районі "La Linea" в столиці Гватемали. У натовпі людей можна розгледіти тіло, накрите білою тканиною, з-під якого видніється рука і плями крові на ній. Це тіло 42-ох річної Кармен Паз, яка була вбита двома пострілами в голову. Поруч з тілом стоїть стакан води. "Це місцева прикмета, за якою померлий може напитися з цього стакана, перед тим як потрапить в рай", пояснює нам офіцер поліції. Вказуючи на ювелірні прикраси, які залишилися на тілі, поліцейський вважає, що це не було пограбуванням. Всі факти вказують на те, що вбивство було спланованим. "Ось побачите, вони будуть говорити все що завгодно, аби тільки якнайшвидше закрити справу, вони напевно будуть стверджувати, що вона була повією або продавала наркотики", скаржиться чоловік жертви. "Таке зустрічається досить часто", підтверджує Хільда ​​Моралес з організації "RED", яка в минулому році організувала хід, під час якого люди пронесли десятки фотографій убитих жінок, які доводять, що ті були студентками або домогосподарками. "Факт в тому, що ми ніколи не дізнаємося, чому Кармен померла, також, як ніколи не дізнаємося всю правду про смерть моєї іншої сестри, яка була вбита 2 роки тому", розповідає крізь сльози жінка. Іоланда Круз обясняется, що якщо жертвою в справі значиться жінка, розслідування такого злочину закінчиться досить швидко.

Анжеліка знає напевно, хто вбив її 17-ти річну дочку Хейді. Їй навіть доводиться проходити повз будинок вбивці кожен день. "Це син м'ясника, який застрелив її прямо посередині вулиці, всі говорять, що бачили, як це сталося, але ніхто не дає показань. А найжахливіше, вбивця пояснює свій вчинок тим, що він застукав її з кимось іншим!", розридавшись, каже жінка. Кожен день протягом року ця убита горем жінка приходила, щоб дізнатися про те, як йде розслідування вбивства її дочки. Вона сподівалася на те, що "справедливість восторжествує". І кожен день вона отримувала відповідь - "ми працюємо над вашою справою". Це справа взяла на контроль організація "Фонду допомоги жертвам". "Коли сім'ї готові боротися за справедливість, вони повинні її отримувати", говорить Норма Круз. Ця організація домоглася багато чого в цьому році. Завдяки їх роботі були розкриті вбивства 32 жінок і дівчат, а вбивці виїхали до в'язниці. Але найбільшим успіхом став вирок убивці, який проведе 62 року за ґратами за вбивство 6-ти річної Катрін Мішель. Навіть перебуваючи за гратами 22-ти річний Альберто Кордон продовжує заперечувати свою провину. Хоча докази повністю доводять його причетність до злочину ... Нарешті в Гватемалі відбулося правосуддя.

Фотографії були зроблені в 2008 році.

1. Меморіал "Сад ангелів", розташований у дворі організації "Фонду допомоги жертвам", яка виступає проти жіночого насильства в Гватемалі. Меморіал являє собою рожеві хрести, на яких висить одяг, у деяких навіть весільні сукні, з приколеними на ній фотографіями жертв. На даний момент в Гватемалі відсоток розкриття злочинів становить 1. Кожен день по статистиці гинуть 2 жінки.

2. Тіло 43-ох річної Кармен Паз, матері чотирьох дітей, лежить на місці злочину. Вона була вбита пострілом в голову поруч зі своїм будинком в Гватемалі.

3. Сусіди оплакують Кармен Паз.

4. Поруч з тілом убитої варто стакан води. Це прикмета, за якою померла людина може напитися води, перед тим як відправитися в рай.

5. Чоловік Кармен Паз оплакує свою дружину в їхньому будинку.

6. Труну з тілом Кармен Паз люди несуть від її будинку на Центральне кладовище.

7. Племінниці і 8-ми річна молодша дочка (праворуч) Кармен Паз спостерігають за тим, як труну з тілом несуть на Центральне кладовище столиці Гватемали.

8. Труну з тілом 43-ох річної Кармен Паз, яка була вбита пострілом в голову поруч зі своїм будинком в столиці Гватемали.

9. Племінниця і молодша дочка під час похорону Кармен Паз.

10. Жінка проходить повз фотографії дівчини, яка оголошена в розшук.

11. Військові патрулюють вулиці столиці Гватемали.

12. Нетрі Гватемали, де люди не можуть відчувати себе в безпеці навіть вдень.

13. Повії на одній з вулиць Гватемали. Повії часто стають жертвами вбивць.

14. Постер, що нагадує про жертви вбивць. Напис говорить: "Правосуддя забуло про нас, але ви не повинні".

15. Тіло 25-ти річної жінки, яке було виявлено на одній з вулиць Гватемали.

16. Марлен Бланко, шеф поліції столиці Гватемали, і єдина жінка за всю історію країни коли-небудь займали цей пост, успадкувала головні проблеми від свого попередника.

17. Христина, 27 років, очікує своєї черги, щоб подати заяву на свого батька. Напередодні її батько бив її матір, а коли дівчина спробувала заступитися - він мало не задушив її саму.

18. Повії були першими жертвами вбивць. Олена, 26-ти років, мати двох дітей, прийшла щоб поскаржитися на поліцейських, які її зґвалтували.

19. Хейді, 17 років, була убита в 2007 році. Її мати Анжеліка знає вбивцю дочки, але через брак показників очевидців, винний так і не покарано. Вони живуть на одній вулиці і це кошмар всього її життя бачити його кожен день.

20. Сім'я Катрін Мішель, яка в 6 років була жорстоко зґвалтована і убита 22-ї річним сусідом. Її сім'я дуже бідна. У її матері Адріани (42 роки) 10 дітей і кілька онуків. Всі вони живуть в одній кімнаті в трущобах Гватемали.

21. Хрест Катріни Мішель. На ньому висить її плаття, фотографія, а поруч її лялька.

22. Завдяки "Фонду допомоги жертвам" 22-ї річний Альберто Кордон Куйа, вбивця 6-річної Катрін Мішель, був засуджений до 70 років ув'язнення.

23. Докази з місця злочину, в результаті якого загинула 6-ти річна Катрін Мішель.

24. Збройовий магазин в Гватемалі.

25. Графіті на стіні говорить: "Влада жінкам, і жоден чоловік не зможе її у нас забрати".

26. Графіті говорить: "3000 жінок вбиті в період з 2000 по 2007 роки, де вони зараз?"

27. Виявлено тіло молодої дівчини з ознаками насильницької смерті.

28. Місцеві жителі дивляться, як виносять тіло молодої жінки, яке було виявлено на місці злочину.

29. Виявлено тіло молодої дівчини з ознаками насильницької смерті.

30. Військові патрулюють вулиці Гватемали.

31. Меморіал "Сад ангелів", розташований у дворі організації "Фонду допомоги жертвам", яка виступає проти жіночого насильства в Гватемалі. Меморіал являє собою рожеві хрести, на яких висить одяг жертв з приколеними на ній фотографіями жертв.