Лікарі без лікарень як працюють доктора віртуальної клініки

Заводська територія на Бауманської. Залізні ворота, на яких старанні художники зобразили "квадратного" англійського гвардійця. Зараз це бізнес-кластер з сучасними офісами. Прозора двері з лівого боку веде в просторий сучасний лофт. На двері червона напис - назва медичного закладу, який абсолютно не схоже на звичні лікарні та поліклініки.

(Всього 21 фото)

Всередині офісу добре. Тобто після 15-градусного морозу в будь-якому "всередині", де є центральне опалення, добре. Але в офісі DOC +, куди потрапили ми, добре по-іншому. Зліва широкі столи, за якими сидять маркетологи, розробники та дизайнери, у білої стіни загальний стіл, за яким сидять топ-менеджери, за ними кілька кімнат для переговорів, колл-центр і зона відпочинку. Це адміністративний офіс, лікарів тут не багато - більшу частину робочого часу вони проводять на виїздах. Укладання збирають в медичному офісі: отримують терапевтичні препарати і стерильні інструменти. Там же здають документацію і заповнюють звіти.

DOC +, "віртуальна клініка", як називають її співробітники і творці, дійсно кардинально відрізняється від звичних нам місць охорони здоров'я - не тільки зовнішнім виглядом, але і внутрішньою системою. Клініка буквально знаходиться в телефоні пацієнта: всередині програми зберігається інформація про виклики, про лікарів, там же все призначення і, звичайно, можливість викликати терапевта, педіатра, лора, невролога або медсестру на будинок.

Лікарі працюють по змінах або по годинах, зарплата залежить від рівня занятности: першим оплачується кількість викликів, другим - робочі години. В медичний офіс приїжджають два-три рази на тиждень - здати документи і "поповнити запаси". На виклики доктора виїжджають з дому, користуються послугами водіїв компанії, корпоративним таксі, громадським транспортом або своїм автомобілем.

Незважаючи на те що левова частка співробітників працює віддалено, атмосфера в офісі близька до сімейної. Люди посміхаються один одному, а терапевт Анатолій, з яким ми через кілька хвилин ми підем на виклик, по-дружньому тисне руку генеральному директору DOC + Руслану після панібратського "Здорово, Толян!".

Анатолію Ульянін 25 років, рік він працює терапевтом в DOC +. У 2015 році з червоним дипломом закінчив Перший мед, зараз, крім віртуальної клініки, працює на кафедрі тієї ж Сеченовкі. І поєднувати два місця роботи у нього виходить з легкістю: в DOC + він отримує практичний досвід, в ординатурі займається науковою роботою. На зустріч з нашим кореспондентом Ульянин приїхав з уже зібраної сумкою, але ми змусили доктора "розкластися" і розповісти, що він возить з собою на виклики. В укладанні все, що потрібно для огляду.

Потрапити на роботу в віртуальну клініку одночасно легко і складно. Легко - з точки зору процесу: просто потрібно залишити заявку на сайті. Складно - з точки зору відбору. З 20 чоловік в середньому пропозицію про роботу роблять лише одному кандидату. Крім того, що лікар повинен бути висококласним фахівцем, йому необхідно мати хороші комунікативні навички. Це не означає, що лікарям без досвіду роботи в поліклініках і лікарнях там робити нічого - в першу чергу дивляться, як ти проходиш медичні тести, спілкуєшся з головлікарем і менеджером. І тільки потім на те, що написано в твоєму резюме. При цьому зарплати в DOC + на 20% вище, ніж зарплата терапевта або лора в приватній клініці: компанія не витрачає гроші на оренду будівель і дороге устаткування, а лікар за місяць може заробити до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зміна Анатолія починалася о 16:00. В цей час він заходить в додаток для лікарів DOС + і підключає свій аккаунт. І рівно з цього моменту йому надходять виклики. Кожен попередньо проходить через колл-центр. Оператори уточнюють симптоми, адреса пацієнта і заздалегідь інформують про вартість виклику. У деяких випадках терапевтичної допомоги недостатньо, і тоді оператори радять пацієнтові викликати швидку або викликають її самі за вказаною адресою.

Перший виклик відразу відправляє доктора за межі МКАД - ми їдемо в Литкаріно. Лікарі їздять до пацієнтів по Москві і в районі 30 км від МКАД. У Пітері, де теж є DOC +, поки працюють в межах КАД. Виклики в Підмосков'ї надходять нечасто, але в цей раз ми раді. Півтори години в одній машині - запорука душевного інтерв'ю.

За час, проведений в дорозі, дізналися, що Анатолій вивчає мікрофлору кишечника, що вони з колегами старанно працюють в цій галузі. Доктор розповідав про виклики і говорив, що немає нічого приємнішого, ніж знати, що після твоїх призначень пацієнт встає на ноги.

Майже після всіх викликів враження позитивні. Але один згадується в першу чергу. Якось я приїхав до дуже похилого віку. Вона майже не ходила, у неї були страшні проблеми з серцем, все це посилювалося абсолютно безладним прийомом таблеток. Я ретельно оглянув її, перевірив попередні призначення, сказав, що потрібно перевірити, які аналізи здати. Ну і прийом ліків упорядкував. Через місяць дізнався, що здоров'я покращився - пацієнтка ходила, перестала скаржитися на болі. Син цієї жінки дуже нас дякував, говорив, не знали, що робити. Ось це приємно. Після такого хочеться працювати краще, робити більше.

А з поганих випадків згадав тільки один. І то трохи смішний з боку.

Погане згадати складніше. Виклик надійшов від жінки, у якої болів живіт. Відправився до неї. У нас є правило - огляд пацієнта повинен займати не менше півгодини. Справа не в показному сервісі. Просто тільки після повноцінного огляду можна точно сказати, що відбувається з пацієнтом: може боліти живіт, а справа буде зовсім не в отруєнні, а в системних захворюваннях. І вказувати на це будуть різні дані огляду, наприклад збільшені лімфовузли або мигдалини, які як раз в районі горла знаходяться. Ну, загалом, жінку я оглянув, зробив призначення. Коли повернувся в офіс, виявилося, що вона передзвонила і залишила скаргу: мовляв, що за справи, хворів у мене живіт, а доктор оглядав ще й горло. І таке буває.

Під час розповіді Анатолій злегка посміхається, за вікнами корпоративної машини вже зовсім темно. По навігатору до місця призначення залишається кілька хвилин. Цього разу пацієнт живе в дерев'яному будинку. Щеня хаскі і ловець снів, підвішений до стелі, змушують думати, що ми десь на Крайній Півночі, а зовсім не в 20 км від Москви.

Так вийшло, що автор матеріалу виріс в родині медиків і за своє життя бачив таку кількість медичних оглядів, що міг би скласти коротку антологію, якби захотів. Єдиний епітет, який підходить до роботи Анатолія, - "правильний". Правильний тон, правильні питання, правильна поведінка - нічого зайвого. Він докладно розпитав про симптоми, дізнавався про самолікування, яким неодмінно займається кожен другий пацієнт, спокійно уточнював, коли почалися нездужання. Провів повний огляд: перевірив горло, тиск і температуру. І потім (ми думали, таке тільки в фільмах буває) просто дорассказать за пацієнта то, про що той промовчав: коли в останній раз їв, про яких проявах хвороби забув згадати. Пацієнт кивав і зніяковіло говорив, що Анатолій "здогадався".

Після огляду лікар заповнив лист з призначеннями, вніс дані в медичну карту пацієнта через додаток і видав офіційний лікарняний. Щеня хаскі плутався під ногами і чіпляв лікаря за "обов'язкові" бахіли. У той момент, коли ми покидали будинок хворого, час наших відвідин склало 43 хвилини. І ми на секунду з тугою згадали про 10 хвилинах, які відводяться на огляд пацієнта в звичайній поліклініці.

Зараз DOC + по праву може називати себе віртуальної клінікою - все, що звикли бачити в багатоповерхових білих корпусах, тепер уміщається в планшеті лікаря і смартфоні пацієнта. У засновників клініки великі плани - робити все, щоб підвищити доступність якісних медпослуг, незалежно від того, надаються вони на дому або дистанційно.

Зараз в Москві працює близько 250 лікарів, серед яких терапевти, педіатри, лори, неврологи і медсестри. Цього року штат планують значно розширювати. По-перше, звичайні люди все більше і більше довіряють лікарям виїзних медичних служб, по-друге - у клініки є багато корпоративних клієнтів. Серед них компанії, які оформляють для співробітників ДМС, страхові служби і приватні клініки, які частенько віддають виклики на аутсорс.

Ми звикли, що медицина повинна бути безкоштовною. Ще звикли скаржитися на державні поліклініки та говорити: "У свою не ходжу - там черги, холодні долоні і туга за кожними дверима. Лікарі у нас не дуже". А насправді, здається, не буває поганих лікарів - в наших лікарнях і поліклініках працює величезна кількість першокласних лікарів, справжніх фахівців своєї справи. Найчастіше проблема саме в умовах. 10 хвилин на огляд пацієнта і величезна кількість паперів, які треба заповнювати щодня, зовсім не сприяють хорошій медичній практиці. Можливо, майбутнє саме за такими клініками, як DOC+.

По крайней мере, після дня, проведеного з Анатолієм, думаєш саме так.